Освітній кластер згуртував навколо себе видатних вчених та просвітителів того часу, а окремий науково-літературний гурток не просто об'єднав талановитих мислителів, а й створив рідкісне поєднання візантійської та західної культур на фоні їх протистояння. Першим ректором академії став письменник і педагог Герасим Смотрицький, професором математики та деканом астрономії — видатний польський вчений Ян Лятош. Частим гостем в Острозі був Александрійський, а згодом і Візантійський патріарх Кирило Лукаріс. Відома академія своїми випускниками. Серед них — гетьман Петро Сагайдачний і архімандрит Києво-Печерської лаври та засновник Лаврської друкарні Єлисей Плетенецький.

Одночасно з заснуванням академії до Острога на запрошення князя приїхав відомий типограф Іван Федоров. Відкрита ним друкарня ще більше посилила позиції міста як культурного центру. В 1581 році тут було надруковано «Острозьку Біблію» — перше повне церковнослов'янське видання Святого Письма, яке мало стати противагою польській католицькій експансії. Тираж на той час був величезним — за різними оцінками, від 1000 до 1500 примірників.

Смерть князя в 1608 році похитнула фінансовий стан академії. Залишившись без покровителя, вона не вистояла в ідеологічній боротьбі з католицизмом і була закрита 1636 року. Будівля закладу не збереглася, але в 1990-х роках він був відроджений у формі Національного університету «Острозька академія» в стінах колишнього єзуїтського колегіуму.