Можливі як мінімум три біографічні сценарії. За першим, Пінзель мав німецьке коріння, навчався в Італії, а згодом осів у Галичині. За другою версією, він сам був італійцем — венеціанцем чи флорентійцем — і через Відень, Мюнхем чи Прагу приїхав до Львова. Третє припущення — Пінзель як українець або поляк повернувся на батьківщину після навчання в Європі. На Галичині, яка тоді входила до складу Речі Посполитої, майстер провів не більше двадцяти років. В основному він оздоблював інтер'єри костелів у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській областях. Його дерев'яні скульптури вирізнялися такою динамікою та емоційністю, яку не повторив жоден відомий художник епохи бароко. Ці риси особливо помітні в роботі «Жертвоприношення Авраама».

Скульптури Пінзеля порівнюють з творами Мікеланджело та інших митців європейського Відродження. Дослідники говорять і про вплив на скульптура готичної естетики та українського мистецтва різьби по дереву. Гармонійно поєднавши знання та досвід, він створив власну експресивну стилістику і став основоположником Львівської школи скульпторів. Тим не менше в Україні творчість Пінзеля була забута майже на триста років, а в Європі він донедавна не був відомий взагалі. Усе змінила виставка митця у Луврі, що пройшла 2012 року. Тоді в Парижі показали 27 експонатів з колекції музея Пінзеля у Львові та інших вітчизняних інституцій. За три місяці дерев'яні скульптури побачили близько мільйона людей.