23-річного вченого запрошують на завод в Петербург головним конструктором авіаційного відділу, де він будує серію нових літаків, в тому числі найвідоміший бомбардувальник Першої світової війни, легендарного «Іллю Муромця». Щоб довести ефективність важкого літака, Сікорський разом з однодумцями особисто сідає на борт під час тестового польоту. В майбутньому він також особисто перевірятиме свої розробки.

Після Лютневої революції робота заводу зупинилася, і загроза репресій змусила Сікорського емігрувати до США. Тут його талант проявився на повну силу. Разом з ентузіастами-співвітчизниками він засновує авіаційну фірму, якій на старті допомагає Сергій Рахманінов. Відомий композитор придбав акцій фірми на п'ять тисяч доларів та в рекламних цілях обійняв посаду віце-президента компанії. Визнання прийшло швидко. Літаки Сікорського знову б'ють рекорди та приносять Америці престиж на міжнародній арені. Одні з них забезпечують регулярні рейси через Атлантичний і Тихий океани, інші з'являються у батальних сценах голлівудських фільмів.

На хвилі успіху Сікорський повертається до вертольотів. Продовжуючи працювати за схемою, розробленою ще в КПІ, він створює гелікоптери, які швидко бере на озброєння американська армія. Коли після Другої світової війни в США починається справжній вертолітний бум, корпорація Sikorsky Aircraft стає лідером світового ринку. Її апарати ефективні не лише в армії, але й в пошуково-рятувальних роботах. Допомогати людям — саме про це мріяв Сікорський. За ліцензією вертольоти випускають у Британії, Франції, Японії, а численні модифікації використовують майже в 50 країнах світу. Багато з них актуальні і донині.